Сент-Елуа (Крез)
| Сент-Елуа Saint-Éloi | |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нова Аквітанія |
| Департамент | Крез |
| Округ | Гере |
| Кантон | Понтарйон |
| Код INSEE | 23191 |
| Поштові індекси | 23000 |
| Координати | 46°04′28″ пн. ш. 1°50′01″ сх. д.H G O |
| Висота | 468 - 668 м.н.р.м. |
| Площа | 15,6 км² |
| Населення | 178 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 11,41 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Célia Boiron 2020-2026 |
|
| |
Сент-Елуа́ (фр. Saint-Éloi) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Крез. Населення — 178 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 320 км на південь від Парижа, 55 км на північний схід від Ліможа, 12 км на південь від Гере.
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 92 | 8 | 12 | 12 | 36 | 24 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 96 | 12 | 12 | 16 | 24 | 28 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 120 осіб працездатного віку (15—64 років) 83 були активними, 37 — неактивними (показник активності 69,2%, у 1999 році було 66,0%). З 83 активних мешканців працювало 75 осіб (38 чоловіків та 37 жінок), безробітними було 8 (6 чоловіків та 2 жінки). Серед 37 неактивних 3 особи були учнями чи студентами, 22 — пенсіонерами, 12 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 90 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 203,0 особи, медіана доходів виносила 16 174 євро на одного особоспоживача[6]
|
Сен-Віктор-ан-Марш | Ла-Шапель-Тайфер | Сен-Кристоф |
|
| Аза-Шатне | Пн | |||
| Зх Сент-Елуа Сх | ||||
| Пд | ||||
| Жаная | Сардан |
- Сент-Елуа на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Saint-Éloi sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
